Орфографічний словник української мови

вскач

вскач

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вскач — (ускач), присл. Те саме, що навскоки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вскач — Гатала, чвалом, див. галоп, навскач, ускач  Словник чужослів Павло Штепа
  3. вскач — ВСКАЧ (УСКА́Ч), присл. Скачучи; навскач. Аж доколи Ілько вскач мав пускати свого коня, коли ззаду Матюшин вороний насідав (А. Головко); Було видно, як по меншому шляху мчали вскач вершники (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. вскач — див. бігом  Словник синонімів Вусика
  5. вскач — ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. вскач — ВСКАЧ (УСКА́Ч), присл. Те саме, що навскоки́. Аж доколи Ілько вскач мав пускати свого коня, коли ззаду Матюшин вордний насідав (Головко, II, 1957, 141).  Словник української мови в 11 томах