всякчас
ВСЯКЧА́С (УСЯКЧА́С), присл., рідко.
Те саме, що за́вжди́; постійно.
[Запорожець:] Йому всякчас, як я примітив, Сава вибачає (І. Карпенко-Карий);
Вкладає матір в руки сина спис: – На захист краю зброю ти підніс, – Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)