втопитися
ВТОПИ́ТИСЯ (УТОПИ́ТИСЯ), втоплю́ся, вто́пишся; мн. вто́пляться; док.
1. Загинути, занурившись у воду.
Ой вернись назад, Петрусю, Швиденько вернися! Не вернешся – утоплюся, Тоді не журися (П. Гулак-Артемовський);
Лисичка .. аж підскочила, та так нещасливо, що й сама впала в море і втопилася (І. Франко);
Одного разу з переляку в ставок заліз [кашовар], трохи не втопився (Ю. Яновський).
2. у що, перен., розм., рідко. Те саме, що вту́питися.
– Треба починати [розподіл землі]! – як пакіл у землю вбив Прокіп. І замовк, важким поглядом втопившись у ковалеві очі (А. Головко);
Каламутно-сірі очі непорушно втопилися в куток спочивальні (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)