вторік
ВТОРІ́К (УТОРІ́К), присл., розм.
Те саме, що торі́к.
Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (А. Свидницький);
– Павло вторік до інституту не поступив (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)ВТОРІ́К (УТОРІ́К), присл., розм.
Те саме, що торі́к.
Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (А. Свидницький);
– Павло вторік до інституту не поступив (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)