вторік
ТОРІ́К, ВТОРІ́К (УТОРІ́К) розм., ТОГІ́Д (ТОГІ́ДЬ) діал. — Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся (Марко Вовчок); Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (А. Свидницький); — Тепер ти мені і з цим, і з тим, а як я тогід посилав за тобою на толоку, то ти ще й писок розпустила: — Не піду, каже, на попа робити (Лесь Мартович).
Словник синонімів української мови