вторік
ВТОРІ́К (УТОРІ́К), присл., розм. Те саме, що торі́к.
Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (Свидн., Люборацькі, 1955, 97).
Словник української мови (СУМ-11)ВТОРІ́К (УТОРІ́К), присл., розм. Те саме, що торі́к.
Ковинський розказує, як його вторік посилали яблука красти (Свидн., Люборацькі, 1955, 97).
Словник української мови (СУМ-11)