втриконь
ВТРИ́КОНЬ (УТРИ́КОНЬ), присл., розм., рідко.
Запряжений трьома кіньми.
Їде якийсь панок чи купець в бричці утриконь (О. Стороженко);
Назустріч мчать утриконь ряджені в химерних личинах (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)ВТРИ́КОНЬ (УТРИ́КОНЬ), присл., розм., рідко.
Запряжений трьома кіньми.
Їде якийсь панок чи купець в бричці утриконь (О. Стороженко);
Назустріч мчать утриконь ряджені в химерних личинах (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)