Орфографічний словник української мови

втриконь

втри́конь

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. втриконь — (утриконь), присл., розм., рідко. Запряжений трьома кіньми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. втриконь — ВТРИ́КОНЬ (УТРИ́КОНЬ), присл., розм., рідко. Запряжений трьома кіньми. Їде якийсь панок чи купець в бричці утриконь (О. Стороженко); Назустріч мчать утриконь ряджені в химерних личинах (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  3. втриконь — ВТРИ́КОНЬ (УТРИ́КОНЬ), присл., розм., рідко. Запряжений трьома кіньми. Їде якийсь панок чи купець в бричці утриконь (Стор., І, 1957, 51); Назустріч мчать утриконь ряджені в химерних личинах (Тулуб, Людолови, II, 1957, 268).  Словник української мови в 11 томах