втручання
ВТРУЧА́ННЯ (УТРУЧА́ННЯ), я, с., у що, до чого і без дод.
Дія за знач. втруча́тися 2.
Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до їх (Ганна Барвінок);
Ніхто не може зазнавати втручання в його [громадянина] особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (Конституція України);
Сьогодні втручання людини в навколишню природу стало в багатьох випадках згубним (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)