втілюватися
ВТІ́ЛЮВАТИСЯ (УТІ́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВТІ́ЛИТИСЯ (УТІ́ЛИТИСЯ), люся, лишся, док., у чому і в що.
Проявлятися, здійснюватися в конкретній формі; виражатися в матеріальній формі.
Думка про створення бронепоїзда зародилася десь серед матросів, її охоче підхопили Бронников та інші керівники оборони міста, і ось вона вже втілюється в життя (О. Гончар);
В образі Платона Кречета втілюються найтиповіші і найкращі риси людини (з наук. літ.);
Нема де правди діти, – багацько ще часу проминуло, доки батькове віщування в життя втілилося (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)