втілювач

ВТІ́ЛЮВАЧ (УТІ́ЛЮВАЧ), а, ч.

Той, хто в конкретних формах реалізує чиїсь ідеї, задуми, мрії і т. ін.

Автор сценарію ніби говорить режисерові, майбутньому втілювачу його задумів: не забувайте про рух (О. Довженко);

Першим втілювачем і сценічним тлумачем п'єс М. Горького був МХАТ (з наук. літ.);

Головним утілювачем ідеї режисера став актор Володимир Горянський (з газ.).

Значення в інших словниках

1. втілювач — вті́лювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. втілювач — (утілювач), -а, ч. Той, хто в конкретних формах реалізує чиїсь ідеї, задуми, мрії тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втілювач — ВТІ́ЛЮВАЧ (УТІ́ЛЮВАЧ), а, ч. Той, хто в конкретних формах реалізує чиїсь ідеї, задуми, мрії тощо. Автор сценарію ніби говорить режисерові, майбутньому втілювачу його задумів: не забувайте про рух (Довж.  Словник української мови в 11 томах