втілювач
ВТІ́ЛЮВАЧ (УТІ́ЛЮВАЧ), а, ч. Той, хто в конкретних формах реалізує чиїсь ідеї, задуми, мрії тощо.
Автор сценарію ніби говорить режисерові, майбутньому втілювачу його задумів: не забувайте про рух (Довж., III, 1960, 157);
Першим втілювачем і сценічним тлумачем п’єс Буревісника революції [М. Горького] був МХАТ (Мист., 1, 1955, 5).
Словник української мови (СУМ-11)