вуглинка
ВУГЛИ́НКА, и, ж.
Зменш. до вугли́на.
Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Н. Забіла);
Під сірим попелом зажевріла тьмяна червонувата цятка, як то буває у згаслому вогнищі, коли під попелом лишаються жевріючі вуглинки (В. Владко);
Крім кількох вуглинок, нічого більше не знайшов [Тарас] (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)