вуглинка

ВУГЛИ́НКА, я, ж. Зменш. до вугли́на.

Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Забіла, У.. світ, 1960, 21);

*У порівн. В моїй пам’яті постав Гриць Цибар — жвавий, моторний, з чорними, блискучими очима (Збан., Ліс. Красуня, 1955, 14).

Значення в інших словниках

1. вуглинка — вугли́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вуглинка — -и, ж. Зменш. до вуглина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуглинка — ВУГЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до вугли́на. Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Н. Забіла); Під сірим попелом зажевріла тьмяна червонувата цятка, як то буває у згаслому вогнищі, коли під попелом лишаються жевріючі вуглинки (В.  Словник української мови у 20 томах
4. вуглинка — Вуглина, -ни ж. Уголекъ. ум. вуглинка. Мнж. 139.  Словник української мови Грінченка