вуглинка
ВУГЛИ́НКА, я, ж. Зменш. до вугли́на.
Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Забіла, У.. світ, 1960, 21);
*У порівн. В моїй пам’яті постав Гриць Цибар — жвавий, моторний, з чорними, блискучими очима (Збан., Ліс. Красуня, 1955, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуглинка — вугли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вуглинка — -и, ж. Зменш. до вуглина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуглинка — ВУГЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до вугли́на. Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Н. Забіла); Під сірим попелом зажевріла тьмяна червонувата цятка, як то буває у згаслому вогнищі, коли під попелом лишаються жевріючі вуглинки (В. Словник української мови у 20 томах
- вуглинка — Вуглина, -ни ж. Уголекъ. ум. вуглинка. Мнж. 139. Словник української мови Грінченка