1. Словник української мови у 20 томах

вуглинка

ВУГЛИ́НКА, и, ж.

Зменш. до вугли́на.

Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Н. Забіла);

Під сірим попелом зажевріла тьмяна червонувата цятка, як то буває у згаслому вогнищі, коли під попелом лишаються жевріючі вуглинки (В. Владко);

Крім кількох вуглинок, нічого більше не знайшов [Тарас] (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглинка — вугли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вуглинка — -и, ж. Зменш. до вуглина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуглинка — ВУГЛИ́НКА, я, ж. Зменш. до вугли́на. Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Забіла, У.. світ, 1960, 21); *У порівн. В моїй пам’яті постав Гриць Цибар — жвавий, моторний, з чорними, блискучими очима (Збан., Ліс. Красуня, 1955, 14). Словник української мови в 11 томах
  4. вуглинка — Вуглина, -ни ж. Уголекъ. ум. вуглинка. Мнж. 139. Словник української мови Грінченка