вуглинка
ВУГЛИ́НКА, и, ж.
Зменш. до вугли́на.
Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Н. Забіла);
Під сірим попелом зажевріла тьмяна червонувата цятка, як то буває у згаслому вогнищі, коли під попелом лишаються жевріючі вуглинки (В. Владко);
Крім кількох вуглинок, нічого більше не знайшов [Тарас] (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуглинка — вугли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вуглинка — -и, ж. Зменш. до вуглина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуглинка — ВУГЛИ́НКА, я, ж. Зменш. до вугли́на. Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Забіла, У.. світ, 1960, 21); *У порівн. В моїй пам’яті постав Гриць Цибар — жвавий, моторний, з чорними, блискучими очима (Збан., Ліс. Красуня, 1955, 14). Словник української мови в 11 томах
- вуглинка — Вуглина, -ни ж. Уголекъ. ум. вуглинка. Мнж. 139. Словник української мови Грінченка