вузина
ВУЗИНА́, и́, ж., рідко.
Вузьке місце; щілина.
– Ведім її [Параску] верхами та вузинами, а не дорогою, щоби не втікла назад (О. Кобилянська);
З вузини між Сестом і Обідом плила громада дромонів (Юліан Опільський);
Спочатку перські судна, напливаючи, Протистояли грекам. Та, згромадившись У вузині протоки, одне одному Лиш заважали; бо ж носами мідними Вдаряючи, змітали веслярів ряди (А. Содомора, пер. з тв. Есхіла).
Словник української мови (СУМ-20)