вузити

ВУ́ЗИТИ, ву́жу, ву́зиш, недок., що, рідко.

Те саме, що зву́жувати.

Треба двері вузити, а то широкі (Сл. Гр.);

Чим ближче до пригороду, тим урвище ставало і глибшим, і жаховитішим: в одному місці воно вузило шлях до шести сажнів (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. вузити — ву́зити дієслово недоконаного виду звужувати рідко  Орфографічний словник української мови
2. вузити — вужу, вузиш, недок., перех., рідко. Те саме, що звужувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вузити — ВУ́ЗИТИ, ву́жу, ву́зиш, недок., перех., рідко. Те саме, що зву́жувати. Урвище ставало й глибшим, і жахливішим, в одному місці воно вузило шлях до шести сажнів (Стар., Облога.., 1961, 35); Треба двері вузити, а то широкі (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. вузити — Вузити, -жу, -зиш гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.  Словник української мови Грінченка