вузластий
ВУЗЛА́СТИЙ, а, е.
1. На якому нав'язані вузли (див. ву́зол¹ 1).
І бачить [граф] Робака, старого бернардина, Що усміхаючись закрався із-за тину, Вузластий у руці тримаючи шнурок (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
2. Покритий вузлами; з потовщеннями.
Рекомендацію докинув агроном, Що між вузластими проводив нас кущами (М. Рильський);
Поміж вузластого коріння, яке вибилося з землі, лежить купка білих грибів та опеньків (Є. Гуцало);
Вузласті руки.
Словник української мови (СУМ-20)