вузластий
ВУЗЛА́СТИЙ, а, е.
1. На якому нав’язані вузли ( див. ву́зол¹ 1).
І бачить [граф] Робака, старого бернардина, Що усміхаючись закрався із-за тину, Вузластий у руці тримаючи шнурок (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 76).
2. Покритий потовщеннями.
Рекомендацію докинув агроном, Що між вузластими проводив нас кущами (Рильський, Троянди.., 1957, 32);
Вузласті руки.
Словник української мови (СУМ-11)