вузити
ВУ́ЗИТИ, ву́жу, ву́зиш, недок., перех., рідко. Те саме, що зву́жувати.
Урвище ставало й глибшим, і жахливішим, в одному місці воно вузило шлях до шести сажнів (Стар., Облога.., 1961, 35);
Треба двері вузити, а то широкі (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)