вуленька

ВУ́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до ву́лиця 1.

Чом вуленька не широкая? Чом травонька не зеленая? – Як мені зеленою бути, Коли мене дівчата стопчуть Жовтими чобітками, Залізними підківками! (з народної пісні);

Ой ходить Сон по вуленьці. В тонкій білій кошуленьці (з народної пісні).