вулень

ВУ́ЛЕНЬ, я, діал.

Вулик.

Летить зерно, як бджоли в вулень (П. Мовчан);

Дерев'яний вулень.

Значення в інших словниках

1. вулень — ву́лень іменник чоловічого роду вулик діал.  Орфографічний словник української мови
2. вулень — -я, діал. Вулик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вулень — ВУ́ЛЕНЬ, я, діал. Вулик. *У порівн. На весілля панів, паній понаїздило, — гуде у будинку, як у вулені (Вовчок, І, 1955, 117).  Словник української мови в 11 томах
4. вулень — Вулень, -льня м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).  Словник української мови Грінченка