вулень
ВУ́ЛЕНЬ, я, діал. Вулик.
*У порівн. На весілля панів, паній понаїздило, — гуде у будинку, як у вулені (Вовчок, І, 1955, 117).
Словник української мови (СУМ-11)ВУ́ЛЕНЬ, я, діал. Вулик.
*У порівн. На весілля панів, паній понаїздило, — гуде у будинку, як у вулені (Вовчок, І, 1955, 117).
Словник української мови (СУМ-11)