вуйчаник
ВУЙЧА́НИК, а, ч., діал.
Син дядька по матері; двоюрідний брат.
Для малих вуйчаників та тітчаників і сам купував то калачі, то цукерки (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)ВУЙЧА́НИК, а, ч., діал.
Син дядька по матері; двоюрідний брат.
Для малих вуйчаників та тітчаників і сам купував то калачі, то цукерки (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)