вуйчаник

Значення в інших словниках

1. вуйчаник — Двоюрідний брат, дядьків син [IV] — Вуйчаник — двоюрідний брат по матері, тобто тільки син вуйка, в поясненнях є взагалі «двоюрідним братом, дядьковим сином» (528). [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
2. вуйчаник — вуйча́ник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
3. вуйчаник — -а, ч., діал. Син дядька з боку матері; двоюрідний брат. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вуйчаник — ВУЙЧА́НИК, а, ч., діал. Син дядька по матері; двоюрідний брат. Для малих вуйчаників та тітчаників і сам купував то калачі [калачі], то цукерки (Фр., IV, 1950, 274). Словник української мови в 11 томах