1. Орфографічний словник української мови

вуйчаник

вуйча́ник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуйчаник — Двоюрідний брат, дядьків син [IV] — Вуйчаник — двоюрідний брат по матері, тобто тільки син вуйка, в поясненнях є взагалі «двоюрідним братом, дядьковим сином» (528). [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. вуйчаник — -а, ч., діал. Син дядька з боку матері; двоюрідний брат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуйчаник — ВУЙЧА́НИК, а, ч., діал. Син дядька по матері; двоюрідний брат. Для малих вуйчаників та тітчаників і сам купував то калачі, то цукерки (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. вуйчаник — ВУЙЧА́НИК, а, ч., діал. Син дядька по матері; двоюрідний брат. Для малих вуйчаників та тітчаників і сам купував то калачі [калачі], то цукерки (Фр., IV, 1950, 274). Словник української мови в 11 томах