вчитуватися

ВЧИ́ТУВАТИСЯ (УЧИ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВЧИТА́ТИСЯ (УЧИТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док., у що.

Вникати, входити в зміст того, що читається.

Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Я. Качура);

Він перегортає кілька сторінок, знов учитується, нарешті, встає з-за столу і, дивлячись мені у вічі, говорить: – Михайле, це книга про небо! (М. Стельмах);

– Ага! Це – Ївзі Семенівні! – вчитавшися в адресу, зрозумів нарешті парубійко (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. вчитуватися — вчи́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вчитуватися — (учитуватися), -уюся, -уєшся, недок., вчитатися (учитатися), -аюся, -аєшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вчитуватися — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм.  Словник синонімів української мови
4. вчитуватися — ВЧИ́ТУВАТИСЯ (УЧИ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВЧИТА́ТИСЯ (УЧИТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається. Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Кач., І, 1958, 499); — Ага!...  Словник української мови в 11 томах