Словник української мови в 11 томах

вчитуватися

ВЧИ́ТУВАТИСЯ (УЧИ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВЧИТА́ТИСЯ (УЧИТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається.

Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Кач., І, 1958, 499);

— Ага! Це — Ївзі Семенівні! — вчитавшися в адресу, зрозумів нарешті парубійко (Головко, II, 1957, 552).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вчитуватися — вчи́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вчитуватися — (учитуватися), -уюся, -уєшся, недок., вчитатися (учитатися), -аюся, -аєшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вчитуватися — ВЧИ́ТУВАТИСЯ (УЧИ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВЧИТА́ТИСЯ (УЧИТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається. Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Я.  Словник української мови у 20 томах
  4. вчитуватися — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм.  Словник синонімів української мови