вчиття
ВЧИТТЯ́, я, с., заст. Навчання.
Давно був час починати вчиття (Гр., Без хліба, 1958, 33);
Неділя. Вчиття в школі нема, і Яків Петрович після обіду стоїть у кімнатці своїй і дивиться у вікно (Тесл., Вибр., 1950, 90).
Словник української мови (СУМ-11)