вшелепатися
ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ), аюся, аєшся, док., фам.
1. у що. Ненароком потрапити, увірватися куди-небудь.
Побігла [Ніна] й прожогом вшелепалась просто в світлицю (І. Нечуй-Левицький).
2. Упасти з шумом, повалитися з певної висоти.
Лазимо, спотикаємось. Нема води. Потім набрели на ковбаню... Як ми туди не вшелепались!? (І. Багряний);
Максим поставив коні біля порома, під яким попискувала і клекотіла вода, і, щоб не вшелепатись, підійшов до невеликої клуні перевізника, в якій дід Олександр завжди літував (М. Стельмах).
3. у що, перен. Невдало, нещасливо потрапити в що-небудь.
[Чорт:] Часом у таке вшелепаєшся, що й роги зовсім поламаєш. Хе-хе-хе!.. (Є. Кротевич);
– Може, думаємо, здуру десь хлопець у біду вшелепався, може, допомогти йому треба... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)