вшелепатися
ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ), аюся, аєшся, док., у що, фам. Ненароком потрапити, прожогом вбігти куди-небудь.
Побігла [Ніна] й прожогом вшелепалась просто в світлицю (Н.-Лев., IV, 1956, 236);
// перен. Невдало, нещасливо, недоречно потрапити в що-небудь.
[Чорт:] Часом у таке вшелепаєшся, що й роги зовсім поламаєш. Хе-хе-хе!.. (Крот., Вибр., 1959, 467);
— Може, думаємо, здуру десь хлопець у біду вшелепався, може, допомогти йому треба… (Гончар, І, 1954, 276).
Словник української мови (СУМ-11)