вщент
ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ), присл.
Зовсім, остаточно, без залишку.
Протягом сорока восьми годин .. тридцятки німецьких бомбардувальників з винищувачами громили маленьке місто Ізюм. Місто знищене вщент (О. Довженко);
Його літак згорів ущент – Лиш дим від літака (П. Воронько);
У Солуні зібралася чимала сила візантійського війська, болгари були розбиті вщент (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)