вщепити
ВЩЕПИ́ТИ (УЩЕПИ́ТИ), вщеплю́, вще́пиш; мн. вще́плять; док., що, у що, рідше у чому, зах.
Прищепити.
Він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (І. Франко);
Людина була прекрасною так довго, доки не вщепила в своє серце гидку отруту, що їй ім'я: жадоба багатства, заздрість, злоба (Мирослав Ірчан);
Святі засновники монаших чинів дуже старалися вщепити в серцях своїх духовних дітей живу і глибоку набожність до Божої Матері (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)