вщепити

ВЩЕПИ́ТИ (УЩЕПИ́ТИ), вщеплю́, вще́пиш; мн. вще́плять; док., перех., у що, зах. Прищепити.

Він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (Фр., III, 1950, 341);

Людина була прекрасною так довго, доки не щепила в своє серце гидку отруту, що їй ім’я: жадоба багатства, заздрість, злоба (Ірчан, II, 1958, 64).

Значення в інших словниках

1. вщепити — вщепи́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. вщепити — (ущепити), вщеплю, вщепиш; мн. вщеплять; док., перех., у що, зах. Прищепити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вщепити — ВЩЕПИ́ТИ (УЩЕПИ́ТИ), вщеплю́, вще́пиш; мн. вще́плять; док., що, у що, рідше у чому, зах. Прищепити. Він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (І.  Словник української мови у 20 томах
4. вщепити — ПРИЖИВЛЯ́ТИ (ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ) (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення), ПІДСА́ДЖУВАТИ мед.; ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ (ПРИЩЕПЛЯ́ТИ рідше), ОЧКУВА́ТИ спец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). — Док.  Словник синонімів української мови