вщепити
ВЩЕПИ́ТИ (УЩЕПИ́ТИ), вщеплю́, вще́пиш; мн. вще́плять; док., перех., у що, зах. Прищепити.
Він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (Фр., III, 1950, 341);
Людина була прекрасною так довго, доки не щепила в своє серце гидку отруту, що їй ім’я: жадоба багатства, заздрість, злоба (Ірчан, II, 1958, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вщепити — вщепи́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вщепити — (ущепити), вщеплю, вщепиш; мн. вщеплять; док., перех., у що, зах. Прищепити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вщепити — ВЩЕПИ́ТИ (УЩЕПИ́ТИ), вщеплю́, вще́пиш; мн. вще́плять; док., що, у що, рідше у чому, зах. Прищепити. Він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (І. Словник української мови у 20 томах
- вщепити — ПРИЖИВЛЯ́ТИ (ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ) (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення), ПІДСА́ДЖУВАТИ мед.; ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ (ПРИЩЕПЛЯ́ТИ рідше), ОЧКУВА́ТИ спец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). — Док. Словник синонімів української мови