Словник української мови у 20 томах

відблискотіти

ВІДБЛИСКОТІ́ТИ, оти́ть, док.

Перестати блискотіти.

Відблискотіли блискавки, відгриміла канонада грому (із журн.);

* Образно. Відблискотіли, назавжди у хмарах погасли ті сяючі голуби її короткого щастя (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відблискотіти — відблискоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відблискотіти — -отить, док. Перестати блискотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови