відблискати

ВІДБЛИ́СКАТИ, ає, док.

Перестати блискати.

Відгриміло, відблискало, і тільки зосталась темрява, і лив, лив дощ (О. Гончар);

Відгомонівши й відблискавши, минуло довгоочікуване міське свято (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відблискати — відбли́скати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відблискати — -ає, док. Перестати блискати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відблискати — ВІДБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Перестати блискати. Відгриміло, відблискало, і тільки зосталась темрява, і лив, лив дощ (Гончар, Людина.., 1960, 97).  Словник української мови в 11 томах