відбраковувати
ВІДБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. кого, що. Відокремлювати брак під час сортування, оцінки за якістю.
На третьому етапі система перевірок починає відбраковувати неякісні вироби (з наук.-техн. літ.);
Після вилову риби її слід одразу заморозити або ж риба має залишатися живою до моменту переробки. Слабких і сонних риб слід відбраковувати (із журн.);
Перебирають тимчасові бурти на сортувальних столах вручну, цей спосіб дає змогу ретельніше відбраковувати хворі бульби (із журн.).
2. що. Відхиляти що-небудь через невідповідність певним вимогам, нормам, стандартам.
Існування заборонених комбінацій символів дозволяє відбраковувати помилкові символи (з наук. літ.);
Перший етап оцінки якості матеріалів аерокосмічних знімань шельфових зон включає їх візуальний аналіз, який дає змогу відбраковувати зображення з низькою інформативністю (з наук. літ.).
3. кого, що. Визнавати кого-, що-небудь поганим, непридатним для якої-небудь мети; відкидати.
Знеособлений підхід до підбору персоналу дозволяє підібрати людей із стандартною підготовкою і компетентністю, хоча при цьому великий ризик відбракувати нестандартно мислячих і талановитих кандидатів (з наук.-попул. літ.);
Завдання фахівців – уважно стежити за тим, із якими посібниками діти займаються охоче, і відбраковувати ті, до яких вони не особливо тяглися (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)