відбраковувати

відбрако́вувати

-ую, -уєш, недок., відбракувати, -ую, -уєш, док., перех., спец.

Відокремлювати брак під час сортування.

Значення в інших словниках

1. відбраковувати — відбрако́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відбраковувати — ВІДБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. кого, що. Відокремлювати брак під час сортування, оцінки за якістю. На третьому етапі система перевірок починає відбраковувати неякісні вироби (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. відбраковувати — ВІДБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Відокремлювати брак під час сортування. Відбраковують клони, в яких хоч одна бульба пошкоджена (Колг. Укр., 7, 1957, 41); Виробництво монет закінчено. Але їх ще треба відбракувати (Рад. Укр., 3.VIІ 1946, 3).  Словник української мови в 11 томах