відвартувати
ВІДВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без прям. дод., розм.
Закінчити вартувати; провартувати належне.
Залунали відміряні, важкі кроки: йшла палацова варта на зміну сторожі, що вже відвартувала свій час (Н. Королева);
Катуванням для Степури обернулося оце їхнє весілля! Вони і його запрошували, щоб заходив, коли відвартує своє (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)