відведений
ВІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відвести́.
З правої, відведеної до краю руки [Мар'яни], крутячись, опускався важкий починок, а ліва – скубла й скубла м'яку пряжу (М. Стельмах);
Одведена для неї кімната була прибрана (Ю. Смолич);
// відве́дено, безос. пред.
Для діда було відведено окрему малу каюту, в якій просиджував він днями і ночами (Мирослав Ірчан);
Значне місце на семінарі відведено питанням методики навчання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)