відведений

відве́дений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відвести.

|| відведено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. відведений — відве́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відведений — [в'ідведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. відведений — ВІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відвести́. З правої, відведеної до краю руки [Мар'яни], крутячись, опускався важкий починок, а ліва – скубла й скубла м'яку пряжу (М. Стельмах); Одведена для неї кімната була прибрана (Ю. Смолич); // відве́дено, безос.  Словник української мови у 20 томах
4. відведений — Відве́дений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. відведений — ВІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвести́. З правої, відведеної до краю руки [Мар’яни], крутячись, опускався важкий починок, а ліва — скубла й скубла м’яку пряжу.  Словник української мови в 11 томах