відвертість
ВІДВЕ́РТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. відве́ртий 1, 3.
Високий і білявий, .. він був увесь порив і одвертість (М. Коцюбинський);
Я люблю щиру відвертість і не таюсь, що дома Оришка іноді бере наді мною верх (О. Гончар);
Прохор і відразу пошкодував, що вдався зі слугою у відвертість (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)