відвертість

ВІДВЕ́РТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відве́ртий.

Високий і білявий,.. він був увесь порив і одвертість (Коцюб., І, 1955, 297);

Я люблю щиру відвертість і не таюсь, що дома Оришка іноді бере наді мною верх (Гончар, М. Братусь, 1951, 44).

Значення в інших словниках

1. відвертість — відве́ртість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відвертість — [в'ідверт'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. відвертість — -тості, ж. Властивість за знач. відвертий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відвертість — ВІДВЕ́РТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відве́ртий 1, 3. Високий і білявий, .. він був увесь порив і одвертість (М. Коцюбинський); Я люблю щиру відвертість і не таюсь, що дома Оришка іноді бере наді мною верх (О.  Словник української мови у 20 томах
5. відвертість — ЩИ́РІСТЬ (властивість, притаманна прямій, безкорисливій, чистосердечній людині), ВІДВЕ́РТІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ПРЯМОДУ́ШНІСТЬ, ЗАДУШЕ́ВНІСТЬ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДЯ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ПРОСТОСЕ́РДЯ.  Словник синонімів української мови
6. відвертість — Відве́ртість, -тости, -тості, -тістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)