відвикання

ВІДВИКА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. відвика́ти.

Тяжкі суб'єктивні явища, що супроводять відвикання від алкоголю, полегшуються за допомогою снотворних засобів, теплих ванн, ін'єкцій вітаміну С і т. ін (з наук.-попул. літ.);

Деяке відвикання від тексту робить погляд “свіжішим”, що дає змогу побачити пропущені помилки та виправити їх (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відвикання — відвика́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відвикання — -я, с. Стан за знач. відвикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвикання — ВІДВИКА́ННЯ, я, с. Стан за знач. відвика́ти. Тяжкі суб’єктивні явища, що супроводять одвикання від алкоголю, полегшуються з допомогою снотворних засобів, теплих ванн, ін’єкцій вітаміну С і т. д. (Наука.., 10, 1958, 33).  Словник української мови в 11 томах