відвихатися

ВІДВИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДВИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.

1. тільки док. Раптово відсторонитися від кого-, чого-небудь.

У першу мить чоловік лише відвихнувся від кулака, потім захистив лице від наступних ударів (Іван Ле).

2. рідко. Відходити, відлучатися.

Од челюстей [челюстів] печі одвихалася баба Гапка й скубла Свиридона за блюзнірську мову (Ю. Яновський);

От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать (Сл. Гр.);

Я так загаявся, що далеко відстав, .. очевидно, відвихнувся кудись убік і вже не бачив нікого (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. відвихатися — відвиха́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відвихатися — -аюся, -аєшся, недок., відвихнутися, -нуся, -нешся, док., розм. 1》 тільки док.Раптово відсторонитися від кого-, чого-небудь. 2》 рідко. Відходити, відлучатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвихатися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися.  Словник синонімів української мови
4. відвихатися — ВІДВИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДВИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. 1. тільки док. Раптово відсторонитися від кого-, чого-небудь. У першу мить чоловік лише відвихнувся від кулака, потім захистив лице від наступних ударів (Ле. Право..  Словник української мови в 11 томах