відводок
ВІДВО́ДОК, ч.
1. род. дку. Штучно створений рій шляхом виділення в окремий вулик частини бджіл із молодою маткою.
Найбільш поширеним методом штучного роїння є формування відводків, що в різних умовах здійснюється різними способами (з наук.-попул. літ.);
Через 50–60 діб відводок стає повноцінною сім'єю (із журн.).
2. род. дку. Частина сім'ї мурашок, яка відділилася від материнської.
Відводок мурашок може поселятися на різній відстані від материнської сім'ї (з наук. літ.);
Чим більший материнський мурашник, тим більший від нього відділяється відводок (із журн.).
3. род. дка. Те саме, що відса́док.
Способи вегетативного розмноження: щеплення, живцювання, поділом куща, відводками, сланкими пагонами, кореневими паростками та ін. (з наук. літ.);
Айва легко розмножується насінням, живцями й відводками (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)