відводок
ВІДВО́ДОК, ч.
1. род. дку. Штучно створений рій шляхом виділення в окремий вулик частини бджіл із молодою маткою.
Найбільш поширеним методом штучного роїння є формування відводків, який в різних умовах здійснюється різними способами (Бджільн., 1956, 52).
2. род. дка, рідко. Те саме, що відса́док.
Троянду розмножують тільки вегетативно — живцями, відводками та діленням куща (Ол. та ефір. культ., 1956, 310).
Словник української мови (СУМ-11)