відвойований

ВІДВОЙО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відвоюва́ти 1, 2.

І лежить, наче скарб найсвятіший, Одвойований округ землі (А. Малишко);

Щасливе життя, відвойоване цими руками, В наші очі погляне негаснучим сяйвом своїм (Л. Забашта);

Топонімія Полісся як у дзеркалі відбиває характер землеробського використання кожної відвойованої в болота ділянки суші: Нивки, Крива Нива, Довга Нива, Десятина та ін. (з наук. літ.);

// відвойо́вано, безос. пред.

Розливи Амуру не раз загрожували затопити все, що з такими труднощами було відвойовано в тайги (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відвойований — відвойо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відвойований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвоювати 1), 2). || відвойовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвойований — Відвойо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відвойований — ВІДВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвоюва́ти 1, 2. Щасливе життя, відвойоване цими руками, В наші очі погляне негаснучим сяйвом своїм (Забашта, Вибр.  Словник української мови в 11 томах